Forum
МИТНИЦЯ
| Forum | Topics | Posts | Last post |
|---|---|---|---|
ПРИКОРДОННИЙ ПУНКТ “СОЛОТВИНО”- гостьовий блок -Що ближче до Києва, рух на річці більшав. Спереду лежав пляж — піщаний острів серед Дніпра, де три моторки невгамовно перевозили з пристані купальників. Місто спливало згори до цього берега. З вулиці Революції широкими сходами до Дніпра котилась барвиста хвиля юнаків, дівчат, жінок, чоловіків — біло-рожевий потік рухливих тіл, що передчували насолоду сонця й води. Серед цієї юрби не було сумних — тут, край міста, починалась нова земля, земля первісної радості. |
1 | 1 | [забронювати роль] - мені тільки спитати 2023-09-24 21:11:06 - maya |
МАГНОЛІЯ TV- пошуковий блок -З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль. — Тоді дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене. Тоді все пропадає... Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до отрогів, і гасне день; біжить у могилах дорога, а за нею — мовчазний степ... |
0 | 0 | |
ПАСПОРТНИЙ СТІЛ- подання анкет -Над річкою вечоріє, прохолоднішає на ніч. Заграва од захід сонця поринула аж до дна і звідти світить. На лататті місцинами густо біліють лілії, вони схожі на зграї білих чаєнят, що сіли на воду. Тут я витягав дерево з нашої хати надбитої. Двері плавали майже цілі і обаполи. А вікон — ні однісінького і в трісках не знай шлося... Піймаю обапіл, ухоплюся за нього руками і правлю до берега, вибиваючи ногами. Зубами цокочу, губи не зведу — така холодна вода була. |
0 | 0 |
РАТУША
| Forum | Topics | Posts | Last post |
|---|---|---|---|
ДОШКА ОБ'ЯВ- голос адміністрації -Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий паш діду Києве! Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались. Скілько-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скілько то на твоїх улицях, на тих старосвіт ських стогнах, на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської. Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про ти ясири половецькії нічого й згадувати. |
1 | 1 | [адміністрація] - кабінет міністрів 2023-10-02 21:20:42 - maya |
ЦЕНТР НАДАННЯ ПОСЛУГ- організаційний блок -І приємно обнімати лоша. Або прокинутись удосвіта і побачити в хаті теля, що найшлося вночі. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу, чи ловити щучок руками, скаламутивши воду, або дивитись, як тягнуть волока. Приємно знайти в траві пташине кубло. Приємно їсти паску і крашанки. Приємно, коли весною вода заливає хату й сіни і всі бродять, приємно спати в човні, в житі, в просі, в ячмені, у всякому насінні на печі. І запах всякого насіння приємний. |
0 | 0 | |
ЛЮДИ, ЛЮДИ, ЇХ МІЛЬЯРДИ- прийняті анкети -Iз подiй мого раннього дитинства, що вплинули (подiї) на моє лiтературне майбутнє, твердо врiзалася в пам'ять одна: упав я дуже з коня. Летiв верхи на полi, а собака з-за могили як вискочить, а кiнь — убiк! А я — лясь! Здорово впав. Лежав, мабуть, з годину, доки очунявся... Тижнiв зо три пiсля того хворiв. I отодi я зрозумiв, що я на щось потрiбний, коли в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тодi думка: мабуть, я для лiтератури потрiбний. Так i вийшло. |
0 | 0 |
СПАЛЬНИЙ РАЙОН
| Forum | Topics | Posts | Last post |
|---|---|---|---|
МЕНІ ТАК МАЛО ТУТ ТЕБЕ- внутрішньофандомні епізоди -Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою. Ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. Я не хочу про вас думати. Краще ляжу. Погашу лампу і потону у чорній пітьмі. Може, я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в "ніщо". Так добре було б стати "нічим" — безгласним, непорушним спокоєм. Однак там, за моєю стіною, щось є. |
0 | 0 | |
ХАЙ НЕСЕ МЕНЕ РІКА- міжфандомні епізоди -Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері... отак трошки, з легким скрипінням, і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... всі ті, що складали у моє серце, як до власного сховку, свої надії, гнів і страждання або криваву жорстокість звіра. Всі ті, що я не можу розминутись із ними, що мене утомили... Що ж дивного в тім, коли вони ще раз прийдуть... |
0 | 0 | |
ПОНАД ХМАРАМИ ЗОРІ ПАРАМИ РОЗСИПАЮТЬСЯ- альтернативні епізоди -Я тепер маю окремий світ, він наче перлова скойка: стулились краями дві половини — одна зелена, друга блакитна — й замкнули у собі сонце, немов перлину. А я там ходжу і шукаю спокою. Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок. Можу подумать, що я планета, яка посувається разом із сателітами. Бачу, як синє небо надвоє розтяли чорні дихаючі крила ворони. І від того – синіше небо, чорніші крила. |
0 | 0 | |
ЛЮДИ ЯК КОРАБЛІ- завершені епізоди -Їм трохи не до вподоби, здається, занадто гаряче сьогодні сонце, яке робить із них такі яскраві плями, але я повний приязні до сонця і йду просто на нього, лице в лице. Повернутись до нього спиною — крий боже! Яка невдячність! Я дуже щасливий, що стрічаюсь з ним тут, на просторі, де ніхто не затулить його обличчя, і кажу до нього: сонце! я тобі вдячний. |
0 | 0 | |
СПИ СОБІ САМА- особисті щоденники -Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. В складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісав. Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все се зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню. |
0 | 0 |
Тестовая категория
| Forum | Topics | Posts | Last post |
|---|---|---|---|
Test topicПример простого форума |
1 | 5 | Тестовое сообщение 2023-05-22 09:31:05 - maya |
